 Інститут сталого розвитку здійснив соціологічне дослідження точок зору шахтарів щодо об’єм коштів, спрямованих на виконання соціальних зобов’язань вуглевидобувних підприємств в Україні. Дослідження було проведено в межах проекту "Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні” за підтримки програми "Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду "Відродження”.Волонтерами Інституту сталого розвитку проведено опитування працівників вуглевидобувних підприємств та представників шахтарських профспілок щодо об’єм коштів, спрямованих на виконання соціальних зобов’язань вуглевидобувних підприємств в Україні.Слід зазначити, що у структурі платежів вуглевидобувних підприємств України виплати до місцевих бюджетів перевищують виплати до державного бюджету і становлять пропорцію: 60/40 %. Додатково, підприємствами вуглевидобувного сектору сплачується у місцеві бюджети комунальний податок, який складає 10 % від загального річного фонду заробітної плати.
Крім того, від загального фонду заробітної плати вуглевидобувних підприємств, щонайменше 2% (від загального щомісячного фонду заробітної плати) відраховуються до шахтарських професіональних спілок, відповідно до закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).Отже, в рамках даного соціологічного опитування передбачалося визначити очікувані (за експертною точкою зору), розрахункові (за бюджетним розписом органів місцевого самоврядування) та фактичні (за інформацією респондентів) платежі від вуглевидобувних підприємств до органів місцевого самоврядування та шахтарських профспілок. А також визначити, причини, якими користуються вуглевидобувні підприємства, щодо ненадходження платежів. Так, за твердженнями представників профспілкових організацій, більшість (55%) вуглевидобувних підприємств України відраховують до спеціального профспілкового фонду 1-1,5 % від сумарного фонду заробітної плати підприємства. Лише 5 % (фактично – два вуглевидобувне підприємство) фінансує свою профспілку у розмірі 5 %. Більш детальна інформація щодо відрахувань до профспілок вуглевидобувними підприємства України представлена на рисунку 1.Однак, очікування представників шахтарських профспілок значно вищі щодо рівня відрахувань до шахтарських профспілок, оскільки, фактично, кошти, що надходять до профспілок, за твердженням їх активістів, спрямовуються на погашення субсидій та соціальних зобов’язань шахтарських сімей, а також на компенсацію сім’ям постраждалих і загиблих шахтарів.
Рисунок 1 – Розмір профспілкових відрахувань у вугільній галузі України.
Аналізуючи діаграму, наведену на рисунку 2, можна зробити висновок, що більшість вуглевидобувних підприємств України сплачують до бюджету профспілок від 250 до 500 тис. грн., що в середньому становить 0,1-0,3 % від загального прибутку підприємств (відповідно до їх загальнодоступних фінансових звітів).
Рисунок 2 – Розмір відрахувань до шахтарських профспілок вуглевидобувних підприємств України.
Голова профспілкової організації одного із найбільших в країні вуглевидобувних підприємств Іван Підгора, зазначає, що відповідно статуту профспілок вуглевидобувних підприємств, зазвичай, кошти витрачаються на:
• на виконання загальних обов’язків профспілкової організації;
• на забезпечення діяльності профспілкової організації;
• на виконання окремих програм профспілкової організації;
• на розв’язання соціальних та житлово-комунальних проблем місць компактного проживання шахтарів та їх родин;
• на преміювання кращих працівників;
• на погашення субсидій та соціальних зобов’язань шахтарських сімей.
Однак, зазначає експерт, що більшість коштів контролюється власниками підприємств, як активними представниками профспілок. Тому, він робить висновок, що діяльність їх профспілкової організації не є достатньо прозорою для суспільства.
Отже, проведене дослідження показало, як конкретно надходять та використаються кошти профспілок вуглевидобувних підприємств України.
За інформацією прес-служби
Інституту сталого розвитку
Мета програми "Громадянське суспільство та належне врядування” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.
|
