Меню сайта
Наш опрос
На решение каких проблем, направленные социальные обязанности угледобывающих предприятий
Результаты | Архив опросов
Всего ответов: 52
Поиск
Loading
Партнеры
Партнеры
Воскресенье, 28.04.2024, 19:07Приветствую Вас Гость | RSS
EITI в угольной сфере
Главная | Регистрация | Вход
Что такое EITI

Фінанси українського вугілля під кутом прозорості

В рамках проекту "Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні", експерти Інститутом сталого розвитку проаналізували фінансові складові національної програми "Українське вугілля", що реалізується Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також спробували звірити платежі підприємств вугільного сектору та надходжень до державного та місцевого бюджетів.


Вугільна галузь експертами була обрана не випадково, оскільки відрахування вуглевидобувного сектору займають значну частину прибуткової частини національного бюджету (31 млрд. грн. від видобування вугілля та 24 млрд. – від виробництва коксу, що становить майже 19% прибуткової частини).

Фінансові ресурси

Експерт у галузі фінансування вугільної сфери, професор Юхим Звягільський, стверджує, що "програма "Українське вугілля" в державі не виконується у повній мірі, оскільки не досягається прогнозна собівартість видобутку вугілля у розмірі 123,9 грн. за тону". Так, за звітом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України цей показник становить 223,1 грн./т, що перевищує програмний показник на 87,6 %.

При цьому, контент-аналіз веб-сайтів підприємств, що здійснюють гуртову реалізацію вугілля підприємствам та населенню, демонструє, що середня ринкова вартість видобутого вугілля становить 131,7 грн./ т. Даний факт створює спірний момент: ринкова вартість українського вугілля на 80% менша собівартості видобутку.

"За умов, що склались щодо державних компенсацій у видобутку кам'яного вугілля, не вбачається економічного стимулювання розвитку підприємств галузі", - зазначає експерт, - "Для власника доцільніше не модернізувати підприємство, зменшуючи енерговитрати та кількість людської праці", оскільки, чим вища собівартість, тим більшу компенсацію отримає власник.

"Порядок державної підтримки збиткових шахт постійно уточнюється, але його базовий принцип – розподілення коштів державного бюджету на покриття витрат собівартості, пропорційно збиткам шахт, - зберігся. Це абсолютно не стимулює пошук резервів, підтримує спрямування підприємств зберігати збитковість, щоб мати право на державну підтримку", - зазначає Звягільський.

Експерти Інституту сталого розвитку впевнені, що "забезпечення прозорості потребують дотації до вуглевидобувної галузі з державного бюджету". Оскільки у держбюджеті-2011 передбачено 11,8 млрд. грн. (7,5% видаткової частини) на субвенції із компенсації окремим вуглевидобувним підприємствам різниці між собівартістю видобування вугілля та його ринковою ціною. Однак, у відкритому доступі відсутня інформація щодо використання бюджетних коштів.
Що і кому сплачують підприємства вугільної галузі?

На сьогодні, підприємства вугільної галузі мають складну структуру платежів, що об'єднують виплати до державного бюджету, значно менші платежі до місцевих бюджетів, а також платежі, спрямовані на виконання соціальних зобов'язань перед шахтарськими сім'ями та органами місцевого самоврядування.
Так, до державного бюджету потрапляють кошти за користування надрами, а також податок на прибуток від діяльності підприємств. Однак, звірити дані платежі експертам проекту не вдалося через відсутність інформації. Окремі звіти про діяльність вугільних підприємств надав лише концерн ДТЕК.
До місцевих бюджетів вуглевидобувні підприємства України здійснюють наступні виплати, що передбачені чинним законодавством:

• земельний податок за використання земель під вуглевидобувними підприємствами;

• орендна плата за використання земель під вуглевидобувними підприємствами;

• комунальний податок;

• податок на прибуток від економічної діяльності підприємств;

• плата за спеціальне водокористування (частково);

• плата за користування надрами за користування корисних копалин (частково).

Однак, на думку представників органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані діючі шахти, не всі платежі надходять за призначенням. Так, за даними Державного комітету статистики України, в 2011 році вуглевидобувними підприємствами на розв’язання соціальних проблем було витрачено близько 6,8 млрд. грн. Зокрема, у м. Горлівка Донецької області – 1,2 млрд. грн. (що дорівнює 48% видаткової частини міського бюджету), однак міський голова В. Клеп констатує, що дані субсидії міський бюджет не отримав, а відповідні соціальні об’єкти профінансовані не були.

Можна зробити висновок, що платежі до місцевих бюджетів не є відкритими та загальнодоступними у повні мірі. Перш за все, це пов'язано із відсутністю у органів місцевого самоврядування та більшості вуглевидобувних підприємств спільного діючого інструменту публічної звірки платежів.
Проект "Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні" здійснюється громадською організацією "Інститут сталого розвитку" за підтримки програми "Посилення впливу громадянського суспільства" Міжнародного фонду "Відродження".

Мета програми "Посилення впливу громадянського суспільства" – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.

"Українська енергетика", за інформацією прес-служби Інституту сталого розвитку


Принципи та критерії

Процесс, известный сейчас как процесс ИПДО, получил свое развитие с момента первого заявления о Принципах ИПДО на Конференции ИПДО в 2003 году. В 2007 году Правление ИПДО подготовило методологию Валидации в окончательной редакции. По-прежнему Принципы ИПДО и Критерии ИПДО являются наиболее сжатым представлением убеждений и целей Инициативы. Указанные убеждения и цели были одобрены заинтересованными сторонами ИПДО, спонсорами и внедряющими странами и компаниями.


Принципы ИПДО

Принципы ИПДО, согласованные на Конференции в Ланкастер-Хаус в июне 2003 года, являются основой Инициативы. Они перечислены ниже:

1. Мы разделяем убежденность в том, что бережливое использование природного богатства должно стать важнейшим фактором стабильного экономического роста, способствующего устойчивому развитию и снижению бедности; отсутствие надлежащего управления в этой области может привести к негативным экономическим и социальным последствиям.

 2. Мы подтверждаем, что управление природными богатствами на благо граждан страны есть сфера компетенции суверенного государства и должно осуществляться в интересах национального развития.

3. Мы признаем, что выгоды от добычи полезных ископаемых проявляются в виде поступлений доходов в течение многих лет и могут существенным образом зависеть от колебаний цен.

4. Мы признаем, что информированность общественности о доходах и расходах государства в течение определенного времени может способствовать широкому обсуждению этих вопросов и обоснованному выбору целесообразных и реалистичных моделей устойчивого развития.

5. Мы подчеркиваем важность обеспечения органами государственного управления и добывающими компаниями прозрачности, а также необходимость совершенствования управления государственными финансами и повышения  ответственности.

6. Мы признаем, что задачи обеспечения большей прозрачности должны решаться в контексте надлежащего соблюдения договоров и законов.

7. Мы признаем, что обеспечение большей прозрачности в области управления финансами позволит создать более благоприятные условия для внутренних и прямых иностранных инвестиций.

 8. Мы верим в принципы и практику ответственности правительства перед всеми гражданами за обеспечение должного управления государственными доходами и расходами.

 9. Мы выражаем твердую решимость содействовать внедрению высоких стандартов прозрачности и ответственности в сфере общественной жизни, в деятельности государственных органов и в предпринимательской деятельности.

10. Мы считаем необходимым придерживаться последовательного и действенного подхода в отношении раскрытия информации о платежах компаний и поступлениях в госбюджет – такого подхода, который несложно реализовать и использовать.

11. Мы считаем, что требование о раскрытии информации о платежах компаний в той или иной стране должно распространяться на все добывающие компании, осуществляющие свою деятельность в данной стране.

12. Мы считаем, что важный и ценный вклад в выработку необходимых решений могут внести все заинтересованные стороны, в том числе правительства и их ведомства, добывающие компании, сервисные компании, многосторонние организации, финансовые учреждения, инвесторы и неправительственные организации.


Критерии ИПДО

Внедрение ИПДО должно осуществляться в соответствии с изложенными ниже критериями:

1. Регулярное обнародование широкой общественности всех существенных платежей, поступающих из нефтяного, газового и горнодобывающего секторов в пользу государства («платежи») и всех существенных доходов, получаемых правительством от компаний нефтяного, газового и горнодобывающего секторов («доходы») общедоступными средствами, в подробном и понятном изложении.

2. В странах, где такой аудит еще не проводится, платежи и доходы подлежат добросовестному независимому аудиту с применением соответствующих международных стандартов.

3. Сверка платежей и доходов осуществляется добросовестным независимым администратором, с применением соответствующих международных стандартов и публикацией заключения такого администратора по проведенной сверке, с указанием на выявленные несоответствия.

4. Данный подход распространяется на все компании, включая государственные предприятия.

5. Гражданское общество активно участвует в разработке, мониторинге и оценке этого процесса, внося компетентный вклад в его публичное обсуждение.

6. Правительство принимающей страны разрабатывает государственный, финансово обоснованный Рабочий план по внедрению всех вышеописанных мер, при необходимости с поддержкой со стороны международных финансовых учреждений; такой план предусматривает постановку целей, достижение которых поддается измерению, наличие графика реализации мер и оценку возможных ограничений и препятствий в их осуществлении.

Источник: EITI

Реализация ИПДО несет с собой широкий спектр преимуществ

Правительства получают преимущества, внедряя стандартизированную и признанную на международном уровне процедуру обеспечения прозрачности в сфере управления природными ресурсами. Головокружительные доходы от нефтегазовой и горнорудной сфер повышают ожидания населения. Реализация ИПДО формирует управленческий потенциал, повышает уровень международного доверия и подтверждает приверженность правительства бороться с коррупцией.

Реализация ИПДО способствует улучшению инвестиционного климата. Намерение осуществлять сверку платежей компаний и доходов правительства посредством процесса, предусматривающего участие группы заинтересованных лиц, является четким сигналом приверженности оптимальным методам управления.

Компании извлекают выгоду из улучшения инвестиционного климата, который является прямым следствием внедрения прозрачности и оптимальных методов управления.

Повышается уровень энергетической безопасности за счет более прозрачной и однородной конкурентной среды. Станы-импортеры энергоресурсов выигрывают с точки зрения упрочнения стабильности в странах-поставщиках, которая в свою очередь приводит к долгосрочным инвестициям в производство, тем самым обеспечивая еще большую стабильность поставок.

 Источник: EITI


Структура управління

Один раз в два года ИПДО проводит Глобальную конференцию, где собираются все заинтересованные стороны ИПДО. В ходе таких конференций проводится меньшее по масштабу Заседание членов с тремя представительскими группами – странами (внедряющими и поддерживающими), компаниями (в том числеинвестиционными организациями) и общественными организациями. Основная задача Заседания членов состоит в назначении состава Правления ИПДО на очередные два года.

В ходе периода между проведением глобальных конференций Правление ИПДО осуществляет надзор за внедрением Инициативы. В составе Правление 20 членов, представляющих интересы различных заинтересованных сторон. Председатель Правления, которым в настоящее время является Питер Эйген, – лицо независимое. Все поддерживающие и внедряющие страны имеют право стать членами Ассоциации ИПДО. Вопрос о членстве заинтересованных сторон в ассоциации решается представителями самих заинтересованных сторон. Они же назначают кандидатуры в состав Правления.

Структура управления ИПДО изложена в Уставе Ассоциации ИПДО. Ассоциация ИПДО осуществляет свою деятельность согласно законодательству Норвегии в качестве некоммерческой организации, в состав которой входит Международный секретариат ИПДО.

Международное сообщество оказывает поддержку Внедрению ИПДО, как на двустороннем уровне, так и через Донорский целевой фонд ИПДО, управление которым осуществляет Всемирный банк. Финансирование Секретариата осуществляется за счет поддерживающих стран и поддерживающих компаний. Правительства внедряющих стран оплачивают внедрение в своей стране процесса ИПДО и его Валидацию.

Источник: EITI


Історія EITI

Октябрь
2002 года

Тони Блэр объявляет об Инициативе прозрачности в добывающих отраслях (ИПДО) на Всемирном саммите по устойчивому развитию в Йоханнесбурге

Июнь
2003 года

На первой пленарной конференции ИПДО, состоявшейся в «Ланкастер Хаус» в Лондоне, было объявлено о начале реализации Инициативы.

Февраль
2004 года

Проведение в Париже семинара по вопросам внедрения ИПДО

Июнь
2004 года

Саммит «Большой восьмерки» на Си-Айлэнд (Sea Island). США впервые одобряет реализацию ИПДО.

Март
2005 года

Вторая пленарная конференция ИПДО в Лондоне, где сформирована Международная консультационная группа (МКГ) для определения структуры руководства и планов на будущее.

Июнь
2005 года

Саммит «Большой восьмерки» в Глениглс (Gleneagles). Комиссией по отчету по странам Африки рекомендована поддержка и внедрение ИПДО.

Июнь
2006 года

На последнем заседании МКГ организовано Правление ИПДО, а г. Осло выбран в качестве места нахождения Международного Секретариата

Третья пленарная конференция по ИПДО в Осло 

Октябрь
2006 года

В ходе Глобальной конференции ИПДО в Осло был сформирован состав Правления ИПДО на 2006-2008 годы. В него входят 20 членов, представляющих внедряющие страны, поддерживающие страны, общественные организации, компании-представители отрасли, а также инвестиционные организации.

Сентябрь 2007 года

Открытие Международного секретариата в Осло. К нему приурочено проведение «Недели прозрачности». Пятнадцать стран приняты в качестве стран-кандидатов по внедрению ИПДО.

Февраль
2008 года

Методология валидации согласована Правлением на заседании в г. Акра (Гана).
ИПДО приветствует еще 7 новых стран в качестве стран-кандидатов.

Март
2008 года

Кот-д'Ивуар принята в качестве 23 страны-кандидата по внедрению ИПДО.
Февраль 2009 года

4-я Глобальная конференция ИПДО состоялась в г. Доха (Катар).
Азербайджан завершает валидацию и признан первой страной, выполняющей требования ИПДО.

 
Май 2009 года Четыре новых страны были приняты в качестве кандидатов ИПДО. Тем самым общее число стран, внедряющих ИПДО, достигло 30.

  Источник: EITI


Фінансування


 

Финансирование международного руководства ИПДО обеспечивается за счет поддержки широкого ряда заинтересованных сторон. Около 3 миллионов долларов США в год расходуется на заработную плату работников и сопутствующие затраты – небольшой офис Председателя, проведение заседаний Совета директоров, командировочные расходы и затраты на проведение конференций, оплата услуг консультантов и оплата услуг связи. Указанный бюджет формируется за счет средств всех, оказывающих поддержку ИПДО, лиц в соответствии с формулой финансирования.
 Ниже приведены принципы формулы финансирования:

1. Частный сектор и поддерживающие страны берут на себя основную ответственность по финансированию затрат международного руководства ИПДО при содействии общественных организаций и правительства принимающей страны – Норвегии. Компании и поддерживающие страны должны оплачивать затраты в равных долях.

2. Затраты на проведение валидации покрываются за счет правительств стран, проходящих валидацию.

3. Совет директоров обеспечит равный уровень финансирования со стороны всех  заинтересованных сторон.

На основе этих принципов в приведенных выше графиках показано, каким образом осуществлялось и осуществляется финансирование международного руководства ИПДО. Существенная работа по увеличению источников финансирования была проделана в 2008 году. Мы получили средства от 35 организаций и стран, число которых увеличилось по сравнению с 19 в 2007 году. Дальнейшее увеличение источников финансирования намечено на 2009 год.

Финансирование нашей деятельности осуществляется за счет широкого ряда источников, в том числе правительства внедряющих стран, Донорского целевого фонда при Всемирном банке и других многосторонних организаций и двусторонних агентств по  развитию.

ИПДО также получает значительное количество внебюджетных средств ИПДО и обеспечения в натуральном выражении – например, финансирование организации совещания всех Национальных координаторов в Осло в октябре 2008 года, перевод Справочника для предприятий и организаций по ИПДО, три обучающих семинара для групп заинтересованных сторон, предоставленных внедряющими странами, а также большой объем работ по подготовке к проведению конференции в Дохе.

За дополнительной информацией по финансированию ИПДО обращайтесь к региональному директору Эдди Ричу.

Источник:EITI



 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

 П О С Т А Н О В А 
 від 30 вересня 2009 р. N 1098 
 Київ 

 Про приєднання України до Ініціативи 
 щодо забезпечення прозорості 
 у видобувних галузях 

 { Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 
 N 825 ( 825-2011-п ) від 03.08.2011 } 
 

 З метою удосконалення методів управління у видобувних 
галузях, поліпшення інвестиційного клімату в державі, посилення 
боротьби з корупцією, забезпечення участі громадянського 
суспільства у контролі за повнотою надходження коштів 
до державного бюджету від діяльності, пов'язаної з 
видобутком корисних копалин, Кабінет Міністрів України 
п о с т а н о в л я є: 

 1. Схвалити та оприлюднити Заяву Кабінету Міністрів України 
про приєднання до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у 
видобувних галузях, що додається. 

 2. Установити, що: 

 Перший віце-прем'єр-міністр України є за посадою 
Уповноваженим Кабінету Міністрів України з питань реалізації 
Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 
(далі - Уповноважений Кабінету Міністрів України з питань 
реалізації Ініціативи); 

 пріоритетними у реалізації Ініціативи в Україні є 
нафтовидобувна та газовидобувна галузі. 

 3. Утворити робочу групу з питань реалізації Ініціативи щодо 
забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі - робоча група) 
на чолі з Уповноваженим Кабінету Міністрів України з питань 
реалізації Ініціативи у складі представників Міністерства 
енергетики та вугільної промисловості, Міністерства економічного 
розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, 
Міністерства закордонних справ, Міністерства екології та природних 
ресурсів, Державної податкової служби, Державної митної служби, 
Державної казначейської служби, Державної фінансової інспекції, 
Національної комісії регулювання електроенергетики, Державного 
агентства з управління державними корпоративними правами та 
майном, Рахункової палати (за згодою).
{ Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 825 ( 825-2011-п ) від 
03.08.2011 } 

 4. Уповноваженому Кабінету Міністрів України з питань 
реалізації Ініціативи: 

 надіслати копію Заяви Кабінету Міністрів України про 
приєднання до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних 
галузях (далі - Ініціатива) та цієї постанови до Міжнародного 
секретаріату Ініціативи; 

 затвердити персональний склад робочої групи; 

 налагодити діалог з підприємствами всіх форм власності, що 
провадять діяльність з видобутку корисних копалин (насамперед 
нафти і газу), та громадськими організаціями, заінтересованими у 
реалізації Ініціативи, або об'єднаннями таких громадських 
організацій та підписати у разі доцільності меморандум із 
зазначеними підприємствами та громадськими організаціями (їх 
об'єднаннями) щодо реалізації Ініціативи; 

 забезпечити утворення багатосторонньої групи заінтересованих 
осіб (далі - багатостороння група) із залученням до неї на 
паритетних засадах представників органів державної влади, 
підприємств, що провадять діяльність з видобутку корисних копалин, 
та громадських організацій, заінтересованих у реалізації 
Ініціативи; 

 вжити заходів до утворення постійно функціонуючого 
Секретаріату багатосторонньої групи. 

 5. Робочій групі: 

 розробити проект робочого плану реалізації Ініціативи 
відповідно до її критеріїв із зазначенням у ньому цільових 
показників, графіка (строків) реалізації, оцінки потенційних 
стримуючих факторів та обсягу фінансування; погодити зазначений 
проект з багатосторонньою групою та подати його на затвердження 
Кабінету Міністрів України; 

 провести аналіз законодавства України з метою належного 
нормативно-правового забезпечення реалізації Ініціативи та у разі 
потреби розробити проекти відповідних актів законодавства; 

 підготувати пропозиції щодо фінансування реалізації 
Ініціативи, у тому числі розглянути питання про можливість 
залучення допомоги міжнародних фінансових інституцій (зокрема 
трастового фонду Світового банку) та іноземних держав. 
 

 Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО 

 Інд. 37 
 

 СХВАЛЕНО 
 постановою Кабінету Міністрів України 
 від 30 вересня 2009 р. N 1098 

 ЗАЯВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 
 про приєднання до Ініціативи щодо забезпечення 
 прозорості у видобувних галузях 
 

 Кабінет Міністрів України заявляє про свою підтримку 
реалізації в Україні Ініціативи щодо забезпечення прозорості у 
видобувних галузях, проголошеної у жовтні 2002 р. на Світовому 
саміті стабільного розвитку. 

 Кабінет Міністрів України поділяє принципи Ініціативи щодо 
забезпечення прозорості у видобувних галузях і вважає, що 
реалізація зазначеної Ініціативи сприятиме удосконаленню методів 
управління у видобувних галузях України, поліпшить інвестиційний 
клімат у державі, сприятиме більш ефективному використанню 
природних ресурсів та підтвердить наміри Уряду України щодо 
рішучої боротьби з корупцією. 

 Кабінет Міністрів України окремо зазначає, що реалізація 
Ініціативи, у тому числі в газовій галузі, стане одним з елементів 
прозорості у роботі газотранспортної системи України. 

 Кабінет Міністрів України підтверджує свою готовність 
співпрацювати з громадянським суспільством і видобувними 
компаніями в рамках реалізації Ініціативи та закликає відповідні 
компанії та громадські організації до співробітництва у її 
реалізації. 

 Кабінет Міністрів України призначив Першого 
віце-прем'єр-міністра України своїм Уповноваженим з питань 
реалізації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних 
галузях. Кабінет Міністрів України до 30 червня 2010 р. затвердить 
робочий план реалізації Ініціативи, який відповідатиме необхідним 
критеріям, та забезпечить його прийняття після консультацій з 
відповідними компаніями та громадськими організаціями.
Источник: http://zakon1.rada.gov.ua


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 30 вересня 2009 р. N 1098 Київ

 Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях
 { Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 825 ( 825-2011-п ) від 03.08.2011 }

Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України  від 30 вересня 2009 р. N 1098
 Кабінет Міністрів України

п о с т а н о в л я є:

 Внести зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1098 ( 1098-2009-п ) "Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 79, ст. 2691), виклавши його в такій редакції:
 "3. Утворити робочу групу з питань реалізації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (далі - робоча група) на чолі з Уповноваженим Кабінету Міністрів України з питань реалізації Ініціативи у складі представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства екології та природних ресурсів, Державної податкової служби, Державної митної служби, Державної казначейської служби, Державної фінансової інспекції, Національної комісії регулювання електроенергетики, Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном, Рахункової палати (за згодою).".

 Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

 Інд. 70



Календарь
«  Апрель 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Соц. закладки
Фотогалерея
Видеоматериалы
Поиск
 
 
Copyright MyCorp © 2024