Експерти, що зібрались на круглий стіл у Донецьку, здійснили визначення відповідності організації прозорості фінансових потоків до вимог Ініціативи із забезпечення прозорості видобувних галузей (ІОПДО), впровадження якої задекларовано Урядом України. Експертний круглий стіл організований в рамках проект Інституту сталого розвитку «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Слід зазначити, що насьогодні, Україна не є членом Міжнародної ініціативи із забезпечення прозорості видобувної промисловості (скорочена назва EITI), а також, не є членом ініціативи «Publish What You Pay». Крім того, Україна не виконала жодного із положень щодо імплементації відповідних документів ЄС в національну нормативно-правову базу. Ряд досліджень незалежних організацій (think tank), зокрема «Прозорість державних фінансів в Україні. Оцінка та рекомендації» (виконаний Гданським Інститутом ринкової економіки), демонструють, що видобування, транспортування та продаж кам’яного вугілля є найбільш не прозорими галузями видобувної промисловості в Україні. Враховуючи те, що відрахування від вуглевидобувного сектору займають значну частину прибуткової частини національного бюджету (31 млрд. грн. від видобування вугілля та 24 млрд. – від виробництва коксу, що становить майже 19% прибуткової частини державного бюджету), громадськість України повинна отримати дієвий інструментарій для забезпечення відповідного рівня прозорості даної галузі економіки.Крім того, забезпечення прозорості потребують і дотації до вуглевидобувної галузі з державного бюджету (так у держбюджеті-2012 передбачено 11,8 млрд. грн. – 7,5 % видаткової частини державного бюджету), дані субвенції спрямовуються на компенсацію окремим вуглевидобувним підприємствам різниці між собівартістю видобування вугілля та його ринковою ціною. Однак, у відкритому доступі відсутня інформація щодо використання бюджетних коштів.За даними Державного комітету статистики України, в 2011 р. вуглевидобувними підприємствами на розв’язання соціальних проблем було витрачено близько 6,8 млрд. грн. Зокрема, у м. Горлівка Донецької області – 1,2 млрд. (що дорівнює 48% видаткової частини міського бюджету), однак міський голова В. Клеп констатує, що дані субсидії міський бюджет не отримав, а відповідні соціальні об’єкти профінансовані не були.Отже, фінансові потоки, що циркулюють в галузі вуглевидобування є недостатньо прозорими та створюють ряд політичних та соціально-економічних проблем, які суттєво впливають на життя суспільства. Однак в Україні, при розгалуженій системі підзвітності, достатньо складно здійснювати моніторинг за рівнем прозорості вуглевидобувної сфери.До цього ж, слід зазначити, що «існуючі інструменти, які адаптовані на вуглевидобувних підприємствах в Європі, щодо аналізу прозорості вуглевидобувних підприємств, не можуть бути використані в Україні», - зазначив експерт проекту Данило Черевецький, - «оскільки, наприклад, вугілля можуть перевозити в межах підприємства, транспортувати з шахти на збагачення, а потім на металургійне підприємство, що робить неможливим використання статистики». Слід зазначити, що ДП «Укрзалізниця» декларує всі перевезення, враховуючи у загальній статистиці каботажні перевезення між підприємствами. «Вугілля катається між підприємствами, і його вартість, пропорційно до кожного кілометра перевезень, зростає» - зазначає експерт.Крім того, експерти зазначили, що заплутаність у взаємовідносинах між вугільними підприємствами ускладнює процес підзвітності та забезпечення транспарентності.Отже, питання прозорості вуглевидобувної галузі України залишається відкритим. Сподіваємось, що діяльність проекту «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні» допоможе відкрити цю темну завісу української економіки.Проект «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні»  здійснюється  громадською організацією "Інститут сталого розвитку" за підтримки програми "Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного фонду «Відродження». Мета програми "Посилення впливу громадянського суспільства”  – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.

За інформацією прес-служби «Інституту сталого розвикту»